Внесіть список готелів у Google Таблицю, по рядку на учасника, імпортуйте її в шар Google My Maps зі стовпцем готелю як місцем і поділіться посиланням на мапу. Для події від 50 до 500 людей це вечір роботи, і це нічого не коштує. Ламається воно в трьох місцях: мапа не стежить за таблицею, посилання відкривається будь-кому, хто його має, і ніщо не видаляє жоден із цих файлів після події.
Факти про інструменти Google нижче взято з власних сторінок довідки Google, перевірених 3 листопада 2026 року.
Як зробити мапу в My Maps?
Почніть із таблиці. Рядок на людину, назви стовпців у першому рядку: Ім'я, Готель, Приїзд, Від'їзд. My Maps потрібен один стовпець, який можна покласти на мапу, і він приймає широту й довготу, адреси або назви місць (Google: імпорт об'єктів мапи). Назва готелю з містом після неї вважається назвою місця, тож нікому не треба шукати вуличну адресу.
Потім відкрийте My Maps, створіть мапу, натисніть Add layer у легенді, назвіть шар і натисніть Import під ним. Виберіть Google Таблицю. Ви обираєте стовпець, який ставить кожну шпильку (Готель), і той, що дає їй назву (Ім'я). Задайте шару стиль за стовпцем Готель, щоб кожен готель отримав свій колір, і поділіться.
Чи витримає My Maps 500 учасників?
Легко. Google радить не імпортувати файли, де понад 2 000 рядків (Google: імпорт об'єктів мапи). Шар вміщує 2 000 ліній, фігур або місць, а мапа загалом до 10 000 (Google: обмеження розміру), розподілених щонайбільше на 10 шарів (Google: шари мапи). Подія на 500 людей заповнює чверть одного шару.
Межа, в яку ви таки впираєтеся, візуальна. Усі, хто живе в одному готелі, потрапляють в одну точку, тож шпильки з однаковою адресою лежать одна на одній і на телефоні виглядають як одна. Звичне рішення: перевернути таблицю, по рядку на готель, з іменами в другому стовпці. Така мапа читається добре, і саме такі бувають на сторінках конференцій про проживання. Але тоді хтось передруковує клітинку щоразу, коли хтось бронює.
Чи оновлюється мапа, коли змінюється таблиця?
Ні. Імпорт робить копію. Щоб підтягнути зміни, ви відкриваєте меню шару, вибираєте Reimport and merge, обираєте один із чотирьох варіантів і знову вибираєте файл (Google: імпорт об'єктів мапи). Один із них, Update matching items, ще й видаляє. Словами Google: «Будь-які об'єкти в початковому шарі, які не збігаються з новим файлом, буде видалено». Кольори, задані за стовпцем даних, переходять на нові дані.
Отже, мапа актуальна рівно настільки, наскільки її власник востаннє не забув зробити повторний імпорт. Конференція в Чикаго, для якої спершу зробили heer(ish), працювала саме на такій таблиці й такій мапі, і таблиця була хибною від першої людини, яка змінила готель. Блок номерів розпродано, і люди переїжджають, або двоє колег вирішують жити разом, і кожна така зміна стає повідомленням тому, хто веде таблицю.
Хто бачить таблицю й мапу?
Будь-хто з посиланням, і обліковий запис Google для цього не потрібен. Google Drive описує налаштування Anyone with the link так: «Будь-хто в інтернеті, хто має посилання, може відкрити файл, не входячи в обліковий запис Google» (Google: спільний доступ до файлів на Диску). My Maps пропонує доступ за посиланням або публічну мапу, а мапа, вбудована на сайт події, має бути публічною (Google: поділитися мапою).
Для списку імен поруч із готелями це означає, що переслане посилання є повною копією того, хто де ночує, поки існують файли. Якщо учасники самі вписують свої рядки, кожен із них редактор, а редактори можуть переглядати попередні версії таблиці й відновити будь-яку (Google: історія версій). Хто видалив свій рядок, зник із поточної таблиці й лишився в історії. Власник може видалити історію, але та сама сторінка це обмежує: «Видалити історію версій можуть лише користувачі з особистим обліковим записом Google». Організатору, який працює з корпоративного облікового запису Workspace, не варто на це розраховувати.
Google Форма перед таблицею тримає учасників поза файлом. І спитайте, перш ніж хтось опиниться на мапі: якщо готелі взято з реєстрації, люди дали їх вам, щоб забронювати номери, а не щоб їх показали 300 іншим учасникам.
Як учасники відкривають мапу на телефоні?
У браузері або всередині Google Maps. Google закрив застосунок My Maps для Android 15 жовтня 2021 року. У його повідомленні сказано, що мапи досі є «у застосунку Google Maps, унизу вкладки "Збережене"» або на mymaps.google.com у браузері (Google: припинення підтримки My Maps для Android). Те саме повідомлення додає: «My Maps не можна використовувати офлайн». Учасники з іноземною SIM-картою і скромним пакетом даних це помітять.
Що стається з мапою після події?
Нічого, якщо ви нічого не зробите. Обидва файли лежать на Диску власника, доки хтось їх не видалить, і до того посилання працює в кожній поштовій скриньці й кожному груповому чаті, куди його вставили. Поставте в календар дату на тиждень після події і видаліть мапу й таблицю.
Коли варто брати таблицю і My Maps?
Коли дані належать організатору. Мапа трьох готелів із блоками номерів, місця проведення і ресторану для заключної вечері змінюється один раз, не містить нічиїх персональних даних і не потребує нічиєї згоди. Для цього My Maps якраз підходить. Він безкоштовний, а Google Maps в учасників уже є на телефонах.
Це неправильний інструмент, коли дані належать учасникам: де живе кожна людина, коли вона приїжджає і що вона змінює в середу ввечері. Тоді учасник має сам тримати свій рядок актуальним, а інші мають бачити лише те, що цей учасник погодився показати.
Саме це робить heer(ish). Учасники відкривають одне посилання, додають картку зі своїм готелем і датами й ставлять позначку біля «Показувати всім на цій події моє місце проживання». Організатор обмежує точність містом, районом або готелем за назвою. На рівні готелю мапа має одну шпильку на готель з ініціалами кількох людей, які там живуть, і їхньою кількістю. На рівні міста мапи немає взагалі. Ніхто нічого не встановлює, а дані події видаляються через 14 днів після останнього дня, або через 30 днів для подій у регіоні США. Безкоштовно до 50 учасників.